«Християнство - шлях воїна» (Навин 5:13-15)

В неділю, 17 грудня, члени ДЦ знову відвідали село Біліївка. Цього разу Господь використав нас для служіння транспортом і молитвою, за що ми Йому безмежно вдячні.

Після прославлення і молитви, згадували про Адвент Радість і читали Псалом 33 (32) в сучасному перекладі:

«Радійте, добрі й чесні люди! Для доброчесних славить Господа — добро. Славите Господа під звуки ліри, псалми підхопить звук десятиструнних арф. Про Господа складайте пісню нову, гарненько грайте й дзвінко.» (Псалми‬ ‭33‬:‭1‬-‭3‬ ‭UMT‬‬)

Після цього брат Володимир Фомин, служитель з материнської церкви «Храм поклоніння» поділився посланням на тему «Християнство - шлях воїна» (Навин 5:13-15), яким постарався донести, що для успішного виконання волі Божої християнину необхідно надбати мислення воїна.

 

      

Зібрання закінчилось, як завжди, спілкуванням і чаюванням, хоча розходитись зовсім не було бажання.

Ми прославляємо Господа і безмежно вдячні Йому за кожну можливість ділитись Ним!

«Я знаю їх, і вони йдуть за Мною» (Іоана10:27)

В неділю, 10 грудня, члени ДЦВД знову відвідали село Біліївка. Після прославлення і молитви, я коротко поділилась історією і суттю передріздвяного періоду - Адвенту, а також розповіла про історію свята Хануки, свята оновлення і світла.

Потім ми згадували що саме запам'яталось з попереднього послання «То де ж Ваш Бог?» і завершили читання та розгляд 10 глави Євангелії від Іоана коротким словом «Я знаю їх, і вони йдуть за Мною».

Зібрання закінчилось відповіддю на запитання, молитвою і, як завжди, спілкуванням і чаюванням.

«То де ж Ваш Бог?»

В неділю, 03 грудня, члени ДЦВД знову відвідали село Біліївка. Як же довго ми хотіли відвідати братів і сестер, парафіян і відвідувачів молитовного будинку!..

На превеликий жаль, через певні обставини, нам не вдавалось цього зробити, а радість цих відвідин була, звичайно, змішана з сумом розставання з нашою сестричкою Оленочкою, яка була в числі тих перших, хто благовістив Євангелію Господа Ісуса Христа в цьому селі.

Оленочка щиро любила біліївців і вони відповідали їй тим самим. Світла пам'ять про Олену Скопець, яка зараз вже увійшла в небесні оселі, назавжди залишиться в наших серцях і в історії помістної церкви в Біліївці.

Ну а ми всі разом прославляли Господа, молилися, слухали Слово, яке Господь вклав у серце, а після зібрання чаювали і спілкувались в любові.

Пропоную вам послухати послання «То де ж Ваш Бог?», яким я поділилась 👉

Світлої пам'яті нашої сестрички...

30 листопада 2023 року, 09:15 за київським часом... Слів немає... улюблена Оленка... сестричка наша... За людським міркуванням, ти мала ще довго-придовго жити... але благочестиві вмирають і ніхто не розуміє, що праведні вмирають й цим рятуються від майбутнього лиха.

Ти ходила в правді і знайшла спокій… ти в смерті знайшла заспокоєння від болю… болю фізичного, болю за не врятовані душі, болю за улюблену Україну…

Ти любила Бога і любила людей, ти була щирою та сповненою співчуття до кожного, з ким Господь давав зустріч на життєвому шляху…

Ти знаходила радість у своєму Господі, в служінні своїй сім'ї та людям… Ти мріяла, щоб закінчилася ця проклята війна… щоб можна було легко бачитися і з дітьми, і з батьками… Ти прожила дуже нелегке але чесне життя…

Тепер ти вже у спокою та без болю…

Ти взяла участь у благородних змаганнях і завершила біг, не полишивши вірного служіння Богу. Навіть збираючись в лікарню, більшість місця в твоїй сумці займали Євангелії і молитовники. Навіть коли вже зовсім важко дихала, ти прославляла Творця і служила жінкам в палаті, молячись за них і даючи їм надію на життя через віру у жертву Христа Ісуса. Тепер вінець переможця зодягнутий на тебе — нагорода за життя праведне.

Ти зійшла до Того, Кого пізнала і всім серцем хотіла пізнавати більше і більше. Я вірю, що ти отримала відповідь на свою постійну молитву і вже почула слова «Добра і вірна раба! Увійди в радість Господа свого!»

Ти вже в Його славі, улюблена наша Сестричко!.. А нам ще бігти... ми поки що маємо бути тут і тебе нам дуже сильно не вистачатиме… До зустрічі, кохана наша Оленочко…