«Знати Тебе, єдиного істинного Бога» (Івана 17:3)

Ми завжди безмежно вдячні Господу за кожну можливість послужити людям і поділитись Ісусом Христом.

Особлива радість сповняє тоді, коли їдеш до тих, хто жадає Його пізнавати в компанії так само спраглих. От і нам, в передостанній день вересня видалась така нагода! 

Члени ДЦ, разом з сестричкою з церкви «Храм поклоніння», знову змогли відвідати село Біліївку в Київській області.

Сьогодні ми розмірковували над тим, в чому полягає різниця між знанням про Бога і знанням Самого Бога. Яким чином пізнавати Його? Яким чином можемо уподібнюватися Йому?

Основним місцем Писання була Євангелія від Івана 17:3:

«Вічне життя є те, щоби знали Тебе, єдиного істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, – Ісуса Христа.» (Івана 17:3 CUV)

Читали також Марка 10:45 і Матвія 16:24. А ще - для наочності підготували невеличку сценку і звичайно - особисте свідчення. Адже ми перемагаємо кров'ю Агнця та словом свого свідчення, якщо не злюбили життя свого навіть до смерти! (Об'явлення 12:11)

Нашою метою, як і завжди, було мати в центрі зібрання Христа і донести присутнім, що немає нічого цінніше, ніж пізнавати нашого дорогоцінного Господа Ісуса Христа і мати з Ним особисте спілкування.

Бог не творив нас споживачами. Він створив нас, щоб ми володарювали і управляли, дарували та віддавали.

Слуга – ось ким ми покликані бути у Христі Ісусі. Тому що коли ми служимо своїм життям, ми стаємо схожими на Христа.

Адже, коли Бог захотів раз і назавжди поєднатися з людством, Він не написав нам проповідь, Він особисто прийшов до нас!

Тому і наше завдання, як учнів та послідовників Господа Ісуса, - йти особисто і бути Його свідками, допомагати всім навколо нас дізнатися Бога, щоб і їхнє життя було змінено силою Його любові та прощення.

Замість того, щоб фокусуватись на своїх бажаннях, ми покликані думати про потреби інших. Замість того, щоб лізти на початок черги, ми покликані чекати наприкінці.

Минув вже певний час, як я усвідомила, що служіння - це зовсім не те, що ми робимо чи говоримо або чому навчаємо. 

Служіння в тому, щоб бути слугою всім і це покликання всього нашого життя, якщо ми стверджуємо, що знаємо Бога.

Якщо ми уважно читаємо книгу Дій, то зауважимо, що вся вона, починаючи з другого розділу, розповідає про те, як учні Ісуса Христа застосовували «на практиці» все, чому Він навчав їх.

Дуже щасливі побачитись з усіма, хто зміг бути, а також помолитися за присутніх і відсутніх. Після служіння, як завжди, відбулось чаювання і спілкування. Слава Господу за все!

P.S. Мій третій досвід проповіді українською.

Перший - в Біліївці минулого разу. Другий - проведення прощання з сестричкою, яка пішла до Господа. Навчаємось, дякуємо всім людям за терпіння.

А слава за все добре належить тільки Господу!

«Бог Сам угледить»

В неділю, 3 березня, ми знову відвідали громаду євангельських християн в селі Біліївка.

Людей прийшло небагато але Небеса радіють коли навіть одна людина змінює напрямок свого життя!

Добрий пастир залишає 99 овечок заради спасіння однієї, тож і ми безмежно вдячні Господу за можливість і честь ділитися Його Словом і разом приймати участь у Святому Хліболоманні.

Говорили ми про нашого Величного Господа, а саме одну з якостей Його Особистості, що виражається в Його Імені Ягве-Іре і віру, як одну з важливих складових характеру дітей Божих.

Слово, яке Господь поклав в серце називалося «Бог Сам угледить». Основні місця Писання - Буття 22:1-18 і До Євреїв 11:1-3, 6, 8, 11, 17-19.

«Що ж це означає — віра?

Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Вона є доказом того, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо того побачити.

Саме через таку віру в минулі часи наші предки здобули прихильність Божу.

Завдяки вірі ми розуміємо, що всесвіт був створений за Божим наказом.

Тобто видиме було створене з невидимого.

А без віри стати милим Всевишньому неможливо.

Бо той, хто йде до Бога, мусить вірити в Його існування, а також у те, що Він нагородить тих, хто шукає Його.

Завдяки вірі Авраам, покликаний Богом, підкорився й вирушив у ту землю, яку йому належало одержати як спадщину. Він пішов, хоча й не знав, куди йде.

Завдяки вірі і всупереч тому, що Сара вже була немічна зачати дитину, та й Авраам був вже дуже старий, Бог їм дав благословення мати дітей, бо повірив він в Господню обіцянку.

Завдяки вірі Авраам, коли Бог випробовував його, запропонував у жертву Ісаака. Так, той, хто одержав обітницю, був готовий пожертвувати своїм єдиним сином. І Бог сказав йому: «Це від Ісаака підуть твої нащадки».

Авраам вірив, що Бог може навіть воскресити людей з мертвих. Адже справді, зупинивши Авраама, Він повернув Ісаака з мертвих.» (UMТ)

Слава Ісусу Христу!

Слово, исходящее из уст Божьих

Драгоценная духовная семья!

Как-то утром, в середине сентября ушедшего года, я проснулась с этими 👈 словами в сердце и с пониманием того, что будущий год должна начать с кропотливого, неторопливого и системного изучения Проповеди, произнесенной нашим Господом на горе. 

При этом я должна записывать краткие послания для Вас и всех, любящих Бога. Это не отменяет нашего с Вами изучения пособия по устройству церкви и всего, уже оговоренного ранее, - наоборот, делает это изучение еще более сосредоточенным на принципах Царствия Божьего, изложенных в Слове Божьем.

Признаюсь честно, дорогие: что касается записей, - для меня это огромный вызов! Кроме моей стандартной «нелюбви» к «записыванию себя» на видео, это может оказаться сложным и в связи с отсутствием электричества.

Ради экономии своего времени все записи я буду выкладывать на своем блоге просто нажмите вверху ↑ на вкладку «Блог слуги ДЦ»↑

В сайдбаре справа, прямо над архивом блога → есть одноименный гаджет «Слово, исходящее из уст Божьих». Нажав там на порядковый номер записи, Вы перейдете на мой ютуб канал.

Уповаю исключительно на то, что Господь Своим Святым Духом наполнит мои уста, направит и обеспечит эти встречи в таком формате.

Итак, по Слову Господа, с огромной жаждой и пламенеющим сердцем начинаю чтение и разбор Конституции Царства Божьего. Если в Вашем духе данное мне Господом поручение находит отклик, присоединяйтесь, пожалуйста! 

Ведь единственная, реальная возможность для человека идти за Господом, - это знать Его и ежедневно пребывать в Его Слове! 

Если Слово Божье станет нашей любимой пищей, если дух будет гореть для Бога, Он проведет нас дальше и глубже! 

Итак, кто со мной, друзья?!

Комментируйте! Делитесь!

👍🏻 Лайкайте-дизлайкайте 👎🏻: 

так работает алгоритм ютуба, чтобы больше людей 

смогли посмотреть видео.

Это также одна из форм проповеди Евангелия. И да благословит всех нас Господь!

Быть, а не называться или Как воспитать учеников

ЯКЩО ВАЖКО ЧИТАТИ,
НАТИСНІТЬ ТУТ І СЛУХАЙТЕ

«Смотрите, как сильно любит нас Отец! Мы вправе называться детьми Его, да мы уже и теперь дети Божьи! Мир не признаёт нас лишь потому, что Бога не узнал.»

(‭‭I Послание Иоанна‬ ‭3:1‬ ‭BTI‬‬)

Именно так, устами апостола любви, говорит о нас, уверовавших и добровольно посвятивших свою жизнь под  Господство Христа, любящий нас Небесный Отец. И какое же счастье для нас, спасенных Его благодатью, быть детьми Божьими! Так и хочется воскликнуть подобно апостолу Петру:  «Господи, нам здесь так хорошо! Если Ты хочешь, я сделаю три шалаша: один Тебе, один Моисею и один Илии.» (‭‭Матфея‬ ‭17:4‬ ‭НРП‬‬)

Это было бы и вправду так восхитительно легко, если бы ни одно «НО». Это «но» состоит в следующем: мы являемся Божьими детьми или только называемся ими?!

Слишком часто приходит отчетливое понимание: когда любящий Отец смотрит на нас, Своих любимых, но таких беспечных детей, Его сердце скорбит так же, как оно скорбело у Христа, смотрящего на толпы измученного и беспомощного народа...

«Так ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах, возвещая Благую Весть о Царстве Божьем и исцеляя всякие болезни и всякие недуги.

Вид толп людских вызывал в Нем глубокое сострадание, потому что люди, как овцы без пастуха, были измучены и обессилены.

И сказал тогда Иисус Своим ученикам:

«Жатва велика, а работников мало - просите Господина жатвы, чтобы послал Он больше работников на жатву Свою».» (‭‭Матфей‬ ‭9:35-38‬ ‭BTI‬‬)

Дело в том, дорогие мои, что в мире есть люди, чьи сердца готовы услышать об Иисусе, они только ожидают, чтобы кто-то им о Нем рассказал.

Возможно, вы скажете: «Света, ну причем тут работники?! Что ты все смешала в одно?! Это же разные вещи!»?

Если вдруг у вас возникает подобный вопрос, то я позволю себе с вами не согласиться: хотя Иисус и Сын Бога, но научился Он послушанию через многие страдания (Евреям 5:8)