«Рід Божий»-2

В неділю, 28 січня, ми знову відвідали село Біліївка. Як завжди були дуже щасливі побачитись з усіма. Ми продовжили міркувати над словом, яке Господь поклав в серце:

- над усиновленням через народження згори,

- оновленням розуму,

- над тим багатством слави Його спадщини у святих і неосяжною величчю Його сили в нас, котрі віримо в дію могутності Його сили, яку маємо у Христі Ісусі.

«Адже всі, яких веде Божий Дух, – сини Божі.

Тому що ви не одержали духа рабства знову на страх, але одержали Духа синівства, яким кличемо: Авва, Отче!

Сам Дух свідчить нашому духові, що ми – діти Божі.

Якщо ж ми діти, то й спадкоємці, – спадкоємці Бога і співспадкоємці Христа, якщо тільки з Ним страждаємо, щоби з Ним і прославитися.» (до Римлян 8:14-17 CUV)

«Рід Божий» (Дії ‭17‬:‭29‬)

В неділю, 14 січня, члени ДЦ знову відвідали село Біліївка. Ми були дуже щасливі побачитись з сестрами в новому році і поділитись тим словом, яке Господь поклав в серце - «Рід Божий».

«Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння – мистецького витвору та вигадок людини.» (Дії ‭17‬:‭29‬ ‭CUV‬‬)

Зібрання закінчилось спілкуванням і чаюванням, а розходитись, як завжди, зовсім не було бажання. Ми прославляємо Господа і безмежно вдячні Йому за кожну можливість ділитись Ним!

«Християнство - шлях воїна» (Навин 5:13-15)

В неділю, 17 грудня, члени ДЦ знову відвідали село Біліївка. Цього разу Господь використав нас для служіння транспортом і молитвою, за що ми Йому безмежно вдячні.

Після прославлення і молитви, згадували про Адвент Радість і читали Псалом 33 (32) в сучасному перекладі:

«Радійте, добрі й чесні люди! Для доброчесних славить Господа — добро. Славите Господа під звуки ліри, псалми підхопить звук десятиструнних арф. Про Господа складайте пісню нову, гарненько грайте й дзвінко.» (Псалми‬ ‭33‬:‭1‬-‭3‬ ‭UMT‬‬)

Після цього брат Володимир Фомин, служитель з материнської церкви «Храм поклоніння» поділився посланням на тему «Християнство - шлях воїна» (Навин 5:13-15), яким постарався донести, що для успішного виконання волі Божої християнину необхідно надбати мислення воїна.

 

      

Зібрання закінчилось, як завжди, спілкуванням і чаюванням, хоча розходитись зовсім не було бажання.

Ми прославляємо Господа і безмежно вдячні Йому за кожну можливість ділитись Ним!

«Я знаю їх, і вони йдуть за Мною» (Іоана10:27)

В неділю, 10 грудня, члени ДЦВД знову відвідали село Біліївка. Після прославлення і молитви, я коротко поділилась історією і суттю передріздвяного періоду - Адвенту, а також розповіла про історію свята Хануки, свята оновлення і світла.

Потім ми згадували що саме запам'яталось з попереднього послання «То де ж Ваш Бог?» і завершили читання та розгляд 10 глави Євангелії від Іоана коротким словом «Я знаю їх, і вони йдуть за Мною».

Зібрання закінчилось відповіддю на запитання, молитвою і, як завжди, спілкуванням і чаюванням.

«То де ж Ваш Бог?»

В неділю, 03 грудня, члени ДЦВД знову відвідали село Біліївка. Як же довго ми хотіли відвідати братів і сестер, парафіян і відвідувачів молитовного будинку!..

На превеликий жаль, через певні обставини, нам не вдавалось цього зробити, а радість цих відвідин була, звичайно, змішана з сумом розставання з нашою сестричкою Оленочкою, яка була в числі тих перших, хто благовістив Євангелію Господа Ісуса Христа в цьому селі.

Оленочка щиро любила біліївців і вони відповідали їй тим самим. Світла пам'ять про Олену Скопець, яка зараз вже увійшла в небесні оселі, назавжди залишиться в наших серцях і в історії помістної церкви в Біліївці.

Ну а ми всі разом прославляли Господа, молилися, слухали Слово, яке Господь вклав у серце, а після зібрання чаювали і спілкувались в любові.

Пропоную вам послухати послання «То де ж Ваш Бог?», яким я поділилась 👉

«Адам, де ти?»

В неділю, 11 червня, посланці ДЦ знову побували в селі Біліївка. З великою радістю ми привітали братів і сестер з відкриттям молитовного будинку.

Ми прославляємо Господа і дуже щасливі з того, що рік наших відвідин цієї громади не минувся даром! Є душі, які увіровали через любов і Євангелію, якою ми ділилися, примирилися з Богом і, віримо, стали на шлях справжнього учнівства!

Всім серцем зичимо, щобі Христос Спаситель став Господом для кожного мешканя Біліївки. За це молимося і на це всіх вас благословляємо, любі наші! Ви назавжди в наших серцях! 💞

Пропоную вам послухати послання «Адам, де ти?», яким я поділилась 👇

«Щоб віруючи мати нам життя»

Нарешті, улюблені, знайшла я час, щоб залишити тут кілька слів щодо останніх місяців життя ДЦ.

За час, що минув з останнього допису, милістю Божою, ми є і, незважаючи на малу чисельність людей, дещо таки відбувається. Хоч мені/нам, можливо, хотілося би більше й системніше, але є те, що повинно бути. Вірю, що Господь направляє нас і сто відсотків знає, що саме, коли і де ми повинні будемо робити.

Таємниця Господня для тих, хто має Божий страх, тож Він обовʼязково нам відкриє все те, що на цю хвилину для нас немов би через тьмяне скло.

Ми продовжували молитися щодо Його волі стосовно кожного, хто висловив бажання приєднатися до ДЦ;

пильнували себе і вчення, яке приймали і яким ділилися;

збиралися щоп'ятниці і наблизилися до закінчення своїх розмірковувань над посібником «Церква та її устрій», щоби ствердитися в тому, як Господь бачить Свою Церкву.

Ми продовжували обіймати своїми молитвами і підтримувати фінансами наших Світлих Воїнів, а також тих, на кого звертав нашу увагу Святий Дух.

Ми продовжували їздити в село Біліївку і відвідали її 19 березня та 9 квітня.

Вчора посланці ДЦ знову побували там.

Пропоную вам послухати послання «Щоб віруючи мати нам життя», яким я поділилась 👇

«Навчитись жити в присутності Живого Бога»

В цю неділю посланці ДЦ знову відвідали і послужили в селі Біліївка. Були надзвичайно щасливі бачити, як прімножилася за місяць кількість людей, які відвідують зібрання.

Словом поділилася Світлана Онищук. Вона продовжила попередню тему, зробивши акцент на деяких моментах, що є важливими для розуміння кожній людині, яка вирішує змінити життя і слідувати за Христом.

Послухати послання «Навчитись жити в присутності Живого Бога» (продовження проповіді «Вспаши мое сердце!»).

«Вспаши мое сердце!» (Луки 8:13)

В это воскресенье Господь снова даровал нам возможность послужить в селе Билиивка, где нас с радостью ожидали. Наш Верный Господь благословил нас Своим присутствием и Словом так, что мы не чувствовали холода. Господь усмотрел все наши нужды и финансы на бензин. Он благословил и сохранил нас в дороге и мы бесконечно благодарны за это Господу!

Послание «Вспаши мое сердце!», которое было дано Духом Святым в этот раз, было по следующему месту Писаний:

«а упавшее на камень, это те, которые, когда услышат слово, с радостью принимают, но которые не имеют корня, и временем веруют, а во время искушения отпадают» (Луки 8:13)

После окончания собрания, как всегда было теплое общение и чаепитие. Мы прославляем Бога за возможность служить Его Духом и исполнять Великое поручение, утверждая души учеников.

Моя молитва о каждом из нас:

Небесный Отец! Вспаши мое сердце!

Распаши эту целину Своим Святым Духом и посей во мне Твою Истину!

Пусть Твоя Истина освободит меня, очистит мой разум и смоет злое с моего сердца!

Помоги мне взыскать Тебя, Господь! Всем моим сердцем жаждать Тебя и черпать, пить Твою Живую воду так, чтобы я могла принести обильный плод праведности и чтобы плод мой пребывал!

Чтобы я, укорененная и утвержденная в любви, вместе со всеми святыми могла понять широту, длину, высоту и глубину любви Христа и познать эту любовь, которая превыше человеческого разумения!

Чтобы моя жизнь преисполнилась всей Божьей полнотой!

Во Имя Господа Иисуса Христа, Аминь

Слово, исходящее из уст Божьих

Драгоценная духовная семья!

Как-то утром, в середине сентября ушедшего года, я проснулась с этими 👈 словами в сердце и с пониманием того, что будущий год должна начать с кропотливого, неторопливого и системного изучения Проповеди, произнесенной нашим Господом на горе. 

При этом я должна записывать краткие послания для Вас и всех, любящих Бога. Это не отменяет нашего с Вами изучения пособия по устройству церкви и всего, уже оговоренного ранее, - наоборот, делает это изучение еще более сосредоточенным на принципах Царствия Божьего, изложенных в Слове Божьем.

Признаюсь честно, дорогие: что касается записей, - для меня это огромный вызов! Кроме моей стандартной «нелюбви» к «записыванию себя» на видео, это может оказаться сложным и в связи с отсутствием электричества.

Ради экономии своего времени все записи я буду выкладывать на своем блоге просто нажмите вверху ↑ на вкладку «Блог слуги ДЦ»↑

В сайдбаре справа, прямо над архивом блога → есть одноименный гаджет «Слово, исходящее из уст Божьих». Нажав там на порядковый номер записи, Вы перейдете на мой ютуб канал.

Уповаю исключительно на то, что Господь Своим Святым Духом наполнит мои уста, направит и обеспечит эти встречи в таком формате.

Итак, по Слову Господа, с огромной жаждой и пламенеющим сердцем начинаю чтение и разбор Конституции Царства Божьего. Если в Вашем духе данное мне Господом поручение находит отклик, присоединяйтесь, пожалуйста! 

Ведь единственная, реальная возможность для человека идти за Господом, - это знать Его и ежедневно пребывать в Его Слове! 

Если Слово Божье станет нашей любимой пищей, если дух будет гореть для Бога, Он проведет нас дальше и глубже! 

Итак, кто со мной, друзья?!

Комментируйте! Делитесь!

👍🏻 Лайкайте-дизлайкайте 👎🏻: 

так работает алгоритм ютуба, чтобы больше людей 

смогли посмотреть видео.

Это также одна из форм проповеди Евангелия. И да благословит всех нас Господь!

Перемога через Господство Христа

Вчора частинка ДЦ знову мала за честь послужити в такому вже рідному селі Біліївка Білоцерківського району Київської області.

Людей в зібранні було зовсім не багато, але ми надзвичайно щасливі за кожного, хто має спрагу по Господу Ісусу Христу і Його Слову. Ми знаємо, що Господь безмежно любить кожну людину в цьому селі (як і в кожному іншому куточку землі). Він був посеред нас!

Господь має ще багато душ для спасіння, тож напевно і ця поїздка в Біліївку не остання для нашої церкви.

Послухати проповідь 👉 переглянути веб-версію 👉сайдбар 👉«Остання проповідь»

Після служіння, як і завжди, ми неспішно поспілкувались за шикарнющим столом, який було вчинено з нагоди святкування дня народження сестрички Людочки, яка на цей час фактично є пастирем домашньої церкви села.

Те, що захоплює особисто мене, друзі, то це те з якою радістю, ентузіазмом і сльозами на очах «засипають» нас свідченнями про особисте переживання Господа наші дорогоцінні,  заново народжені у Христі, сестрички!

Тільки заради того, щоб слухати ці свідчення про Славу Христа, варто їхати, незважаючи на будь-які перепони.

Наприклад, одна сестричка засвідчила про те, як під час грози, знаходячись на відкритій місцині, не маючи можливості фізично десь сховатись, почала сильно кликати до Бога з проханням зупинити грозу і захистити її, бо було трохи лячно.

Дуже швидко гроза перестала, а жіночка, яка була з нею поруч, запитала:

- «А як же це так виходить?! Ми були поруч: я геть мокра, а ти - суха?!»

- «Тож Господь янголам Своїм заповідал берегти мене на всіх шляхах!»

Інша сестричка поділилась з нами своїми переживаннями Христа, коли у відповідь на її прохання побачити, що Господь не відвертається, а дійсно приймає її, вона побачила видіння образа Сина Людського в небі. Все це та багато іншого - є свідченням Живого Бога в їхньому житті!

Алілуйя! Тепер не по нашим вже словам вірують! А ми, нікчемні  раби, зробили лише те, що повинні були зробити (Лк.17:10).

Слава і Хвала Богу нашому!

Быть, а не называться или Как воспитать учеников

ЯКЩО ВАЖКО ЧИТАТИ,
НАТИСНІТЬ ТУТ І СЛУХАЙТЕ

«Смотрите, как сильно любит нас Отец! Мы вправе называться детьми Его, да мы уже и теперь дети Божьи! Мир не признаёт нас лишь потому, что Бога не узнал.»

(‭‭I Послание Иоанна‬ ‭3:1‬ ‭BTI‬‬)

Именно так, устами апостола любви, говорит о нас, уверовавших и добровольно посвятивших свою жизнь под  Господство Христа, любящий нас Небесный Отец. И какое же счастье для нас, спасенных Его благодатью, быть детьми Божьими! Так и хочется воскликнуть подобно апостолу Петру:  «Господи, нам здесь так хорошо! Если Ты хочешь, я сделаю три шалаша: один Тебе, один Моисею и один Илии.» (‭‭Матфея‬ ‭17:4‬ ‭НРП‬‬)

Это было бы и вправду так восхитительно легко, если бы ни одно «НО». Это «но» состоит в следующем: мы являемся Божьими детьми или только называемся ими?!

Слишком часто приходит отчетливое понимание: когда любящий Отец смотрит на нас, Своих любимых, но таких беспечных детей, Его сердце скорбит так же, как оно скорбело у Христа, смотрящего на толпы измученного и беспомощного народа...

«Так ходил Иисус по всем городам и селениям, уча в синагогах, возвещая Благую Весть о Царстве Божьем и исцеляя всякие болезни и всякие недуги.

Вид толп людских вызывал в Нем глубокое сострадание, потому что люди, как овцы без пастуха, были измучены и обессилены.

И сказал тогда Иисус Своим ученикам:

«Жатва велика, а работников мало - просите Господина жатвы, чтобы послал Он больше работников на жатву Свою».» (‭‭Матфей‬ ‭9:35-38‬ ‭BTI‬‬)

Дело в том, дорогие мои, что в мире есть люди, чьи сердца готовы услышать об Иисусе, они только ожидают, чтобы кто-то им о Нем рассказал.

Возможно, вы скажете: «Света, ну причем тут работники?! Что ты все смешала в одно?! Это же разные вещи!»?

Если вдруг у вас возникает подобный вопрос, то я позволю себе с вами не согласиться: хотя Иисус и Сын Бога, но научился Он послушанию через многие страдания (Евреям 5:8)

Такой мы видим Церковь

Мечтаем видеть Церковь именно такой! Верим, что именно такой и будет Домашняя Церковь Великого Поручения!

А если мы верим и мечтаем, то не сидим в уютном кресле или на диване, а прилагаем себя к тем, кто идёт!

Осуществляем ожидаемое!!

А давайте все станем жить именно так?!

Ведь именно это и есть Церковь Божья!

Видение и основная цель домашней церкви

Видение или основная цель создания домашней церкви озвучена в ее названии и описании: Благовествовать Царствие Божье. Спасать людей. Утверждать души учеников.

Видение имеет целью исполнение Великого Поручения, данного Господом каждому верующему: пойдите ко всем народам и сделайте их Моими учениками.

«Иисус сказал им:

– Мне дана вся власть на небе и на земле. Поэтому пойдите ко всем народам и сделайте их Моими учениками: крестите их во имя Отца, Сына и Святого Духа и учите их исполнять все, что Я вам повелел. А Я буду с вами все время, до скончания века.» (Матфея 28:18-20)

«Он сказал им:

– Идите по всему миру и возвещайте Радостную Весть всем людям [букв.: всему творению]» (Марка 16:15)

«Затем Он раскрыл их умы к пониманию Писаний. Написано, что Христос должен пострадать и на третий день воскреснуть из мертвых, – сказал Он им. Во имя Его всем народам, начиная от Иерусалима, будет проповедано покаяние и прощение грехов. Вы свидетели этому.» (Луки 24:47)

«Когда на вас сойдет Святой Дух, вы получите силу и будете Моими свидетелями в Иерусалиме, по всей Иудее, в Самарии и до края земли.» (Деяния 1:8)

В каждом из этих текстов главной является проповедь, 

провозглашение Царства Божьего.

Если мы утверждаем, что мы - Христовы, то точно так же, как Иисус был послан Своим Отцом исполнить Его волю, так теперь ученикам дано задание от Сына исполнить Его волю и совершить Его дело.

«Пища Моя состоит в том, – сказал Иисус, – чтобы исполнить волю Пославшего Меня и совершить Его дело» (Иоанна 4:34)

Когда речь идет о посланниках от имени Христова, то это означает: наделение полномочиями и ответственность за послушание Пославшему тех, кто послан.

Что касается Иисуса, Он проявил полную зависимость от Отца и полное послушание Ему. Если здесь и дан образец для учеников, то он в том, что мы должны быть зависимыми от Иисуса Христа и полностью послушными Ему, поскольку теперь Он - пославший, а мы - посланные.

«Я прославил Тебя на земле, совершил дело, которое Ты поручил Мне исполнить. И ныне прославь Меня Ты, Отче, у Тебя Самого славою, которую Я имел у Тебя прежде бытия мира. Я открыл имя Твое человекам, которых Ты дал Мне от мира; они были Твои, и Ты дал их Мне, и они сохранили слово Твое.» (Ин.17:6)

Обратим внимание на следующие ключевые моменты в этих словах Господа: